...
просто веселка
На вмираючім смартфоні, Я пишу собі вірша... На зникаючім кордоні, Я сиджу давно сама... У зникаючій літературі, Я - і автор і персонаж... У епоху безкультур'я, Все зникає, немов міраж...
2023-01-12 22:57:03
12
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Микола Мотрюк
А ми, дурні динозаври, не маємо шо до роботи... перепрошую за порівняння... А що ж буде далі..?
Відповісти
2023-01-12 23:01:38
1
просто веселка
@Микола Мотрюк хороше порівняння і актуальне запитання, на яке я нажаль не знаю відповіді, навіть екстрасенси тут мабуть безсилі...
Відповісти
2023-01-12 23:06:03
1
Інші вірші поета
Мрійливі ночі Чай, кофе? Ханахаки. Тысяча слов.
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
82
2
3311
Сумую без тебе
Вікторія Тодавчич
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
1345