...
просто веселка
На вмираючім смартфоні, Я пишу собі вірша... На зникаючім кордоні, Я сиджу давно сама... У зникаючій літературі, Я - і автор і персонаж... У епоху безкультур'я, Все зникає, немов міраж...
2023-01-12 22:57:03
11
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Микола Мотрюк
А ми, дурні динозаври, не маємо шо до роботи... перепрошую за порівняння... А що ж буде далі..?
Відповісти
2023-01-12 23:01:38
1
просто веселка
@Микола Мотрюк хороше порівняння і актуальне запитання, на яке я нажаль не знаю відповіді, навіть екстрасенси тут мабуть безсилі...
Відповісти
2023-01-12 23:06:03
1
Інші вірші поета
Чужак... Щось... Щось... Без назви.
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4834
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2737