...

просто веселка

На вмираючім смартфоні, Я пишу собі вірша... На зникаючім кордоні, Я сиджу давно сама... У зникаючій літературі, Я - і автор і персонаж... У епоху безкультур'я, Все зникає, немов міраж...

2023-01-12 22:57:03

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Микола Мотрюк

А ми, дурні динозаври, не маємо шо до роботи... перепрошую за порівняння... А що ж буде далі..?

Відповісти

2023-01-12 23:01:38

просто веселка

@Микола Мотрюк хороше порівняння і актуальне запитання, на яке я нажаль не знаю відповіді, навіть екстрасенси тут мабуть безсилі...

Відповісти

2023-01-12 23:06:03

Інші вірші поета

Земле. Дівиця чи відьма? Раб системи... ...

Інші поети

Julia K

@yy_mistress

Полина

@polinassa

Princess Mwas

@princess_mwas

Схожі вірші

Всі

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

2415

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

2494