Без назви...
Я мрію стати героєм, Лікувати поранені душі... Та не можу стати собою, Відпустивши власні муки. Я мрію серця зігрівати вогнем, Хоча власне давно - розбите... Люди не люблять самих себе, Скільки марних сліз пролито..
2022-11-22 21:39:13
5
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Микола Мотрюк
@просто веселка Це ще добре, якщо в собі... Бо, зазвичай, шукають недоліки в інших, і, віднайшовши їх, постійно про це нагадують... можуть ще й гіперболізувати... А самі вони - мало не святі... хоч до рани прикладай... Ми живемо в епоху нарцисизму...
Відповісти
2022-11-22 21:52:21
Подобається
просто веселка
@Микола Мотрюк ну мої знайомі майже завжди жаліються "він такий класний, не те що я". Нарцисів теж багато і це проблема, але надмірна самокритика теж не добре. Хоча ви наштовхнули написати мене вірш про нарцисизм, щиро вдячна
Відповісти
2022-11-22 21:58:01
2
Микола Мотрюк
@просто веселка Нема за що...
Відповісти
2022-11-22 22:00:47
1
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
44
21
1729
Без вагань
Ми летіли в всесвіт без вагань, Залишивши цей світ сам. Без космічних почуттів, Світ в твоїх очах згорів. І я не я, і ти не ти, Ми залишились в самоті...
60
3
8539