Без назви...
просто веселка
Я мрію стати героєм, Лікувати поранені душі... Та не можу стати собою, Відпустивши власні муки. Я мрію серця зігрівати вогнем, Хоча власне давно - розбите... Люди не люблять самих себе, Скільки марних сліз пролито..
2022-11-22 21:39:13
5
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Микола Мотрюк
@просто веселка Це ще добре, якщо в собі... Бо, зазвичай, шукають недоліки в інших, і, віднайшовши їх, постійно про це нагадують... можуть ще й гіперболізувати... А самі вони - мало не святі... хоч до рани прикладай... Ми живемо в епоху нарцисизму...
Відповісти
2022-11-22 21:52:21
Подобається
просто веселка
@Микола Мотрюк ну мої знайомі майже завжди жаліються "він такий класний, не те що я". Нарцисів теж багато і це проблема, але надмірна самокритика теж не добре. Хоча ви наштовхнули написати мене вірш про нарцисизм, щиро вдячна
Відповісти
2022-11-22 21:58:01
2
Микола Мотрюк
@просто веселка Нема за що...
Відповісти
2022-11-22 22:00:47
1
Інші вірші поета
Для себя! Мотивація! Хто вона? Булінг.
Інші поети
Nora
@Anastasia_chan
Red
@R_e_d_
Carla Gaona
@KuroShiro
Схожі вірші
Всі
Why?
Лунная Лапа
I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?
61
4
8036
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
101
8
11830