Без назви...

просто веселка

Я мрію стати героєм, Лікувати поранені душі... Та не можу стати собою, Відпустивши власні муки. Я мрію серця зігрівати вогнем, Хоча власне давно - розбите... Люди не люблять самих себе, Скільки марних сліз пролито..

2022-11-22 21:39:13

5

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (5)

Микола Мотрюк

@просто веселка Це ще добре, якщо в собі... Бо, зазвичай, шукають недоліки в інших, і, віднайшовши їх, постійно про це нагадують... можуть ще й гіперболізувати... А самі вони - мало не святі... хоч до рани прикладай... Ми живемо в епоху нарцисизму...

Відповісти

2022-11-22 21:52:21

Подобається

просто веселка

@Микола Мотрюк ну мої знайомі майже завжди жаліються "він такий класний, не те що я". Нарцисів теж багато і це проблема, але надмірна самокритика теж не добре. Хоча ви наштовхнули написати мене вірш про нарцисизм, щиро вдячна

Відповісти

2022-11-22 21:58:01

2

Микола Мотрюк

@просто веселка Нема за що...

Відповісти

2022-11-22 22:00:47

1

Схожі вірші

Всі

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

43

17

2514

Я граю лише уві снах...

Nadine Tikhonovitch

Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...

131

25

5586