Не моя війна.
За спиною зброя, В очах застиг страх. За що світ так зі мною? Знову плаче земля моя... Чому я зараз вбиваю? Чому без зброї ніяк? Чому брати мої вмирають? Чому почалася війна? Невинні зараз в окопах, Чорти за столом сидять! Прийде їм кінець скоро, Адже війну почала не я... . . . . . . Вірш з "прихованим" сенсом 😌.
2021-12-23 09:52:13
3
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
просто веселка
пасібки 🧡
Відповісти
2021-12-23 11:15:24
1
просто веселка
пасібки 🧡
Відповісти
2022-01-31 13:33:41
Подобається
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2624
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3258