Бродячий поет.
просто веселка
Він ходить містами, Кожен день інакший. Часто не спить ночами, Дарує емоції справжні. Люди його ждуть, Міліціянти шукають. Розкаже в чому суть - Оплесками проводжають. Мантія на вітру розвівається, В сумці - сувої й перо. На довго ніде не залишається, Життя його, неначе кіно. Глибокий голос заворожує, Холодний погляд лякає. Хто він - історія замовчує, Головне, що його чекають. Він просто бродячий поет, Але люблять його, мов короля. Були й падіння і злет, Та покорив він людські серця! Віршами дарує надію, Революції - його мета. Ніхто не зламає його віру, Адже пізнав сенс буття!
2022-01-10 20:30:57
7
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
просто веселка
ну для створення героя я використала "образи" декількох авторів з Surgebook, в тому числі і ваш. Пасібки за коментар ☕:)
Відповісти
2022-01-10 20:43:36
1
просто веселка
а малюєте для себе чи професійно?)
Відповісти
2022-01-10 21:25:53
1
просто веселка
пасібки 🧡
Відповісти
2022-01-11 18:14:19
Подобається
Інші вірші поета
Філософія. Життя - це війни. Уже не діти... Питання, на яке немає відповіді...
Інші поети
BON BON
@bon_bon_c0xu
BON BON
@bon_bon_c0xu
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
5352
Разве сложно сказать...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
4346