Бродячий поет.
Він ходить містами, Кожен день інакший. Часто не спить ночами, Дарує емоції справжні. Люди його ждуть, Міліціянти шукають. Розкаже в чому суть - Оплесками проводжають. Мантія на вітру розвівається, В сумці - сувої й перо. На довго ніде не залишається, Життя його, неначе кіно. Глибокий голос заворожує, Холодний погляд лякає. Хто він - історія замовчує, Головне, що його чекають. Він просто бродячий поет, Але люблять його, мов короля. Були й падіння і злет, Та покорив він людські серця! Віршами дарує надію, Революції - його мета. Ніхто не зламає його віру, Адже пізнав сенс буття!
2022-01-10 20:30:57
7
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
просто веселка
ну для створення героя я використала "образи" декількох авторів з Surgebook, в тому числі і ваш. Пасібки за коментар ☕:)
Відповісти
2022-01-10 20:43:36
1
просто веселка
а малюєте для себе чи професійно?)
Відповісти
2022-01-10 21:25:53
1
просто веселка
пасібки 🧡
Відповісти
2022-01-11 18:14:19
Подобається
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12977
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
2816