Бродячий поет.
просто веселка
Він ходить містами, Кожен день інакший. Часто не спить ночами, Дарує емоції справжні. Люди його ждуть, Міліціянти шукають. Розкаже в чому суть - Оплесками проводжають. Мантія на вітру розвівається, В сумці - сувої й перо. На довго ніде не залишається, Життя його, неначе кіно. Глибокий голос заворожує, Холодний погляд лякає. Хто він - історія замовчує, Головне, що його чекають. Він просто бродячий поет, Але люблять його, мов короля. Були й падіння і злет, Та покорив він людські серця! Віршами дарує надію, Революції - його мета. Ніхто не зламає його віру, Адже пізнав сенс буття!
2022-01-10 20:30:57
8
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
просто веселка
ну для створення героя я використала "образи" декількох авторів з Surgebook, в тому числі і ваш. Пасібки за коментар ☕:)
Відповісти
2022-01-10 20:43:36
1
просто веселка
а малюєте для себе чи професійно?)
Відповісти
2022-01-10 21:25:53
1
просто веселка
пасібки 🧡
Відповісти
2022-01-11 18:14:19
Подобається
Інші вірші поета
... Покохала солдата. Типу мотивація... Я чекаю тебе на вікні.
Інші поети
Gray_Raven
@Gray_Raven
HIRONDELLE .
@ptite_hirondelle
Схожі вірші
Всі
У серці...
Катерина Данилевська
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
109
16
9034
Разве сложно сказать...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
52
14
2778