Люди сами создают себе врага.
Вместе летели из рая, "А когда упадем будет больно?" Что будет дальше не знаю. "Нет, если я буду всегда с тобою!" Уже видно и слышно людей. "Что они сделают с нами?" Хочу заглянуть в синь морей. "Ничего, если не станем врагами. Уже видно осуждающие взгляды. "Почему они так смотрят на нас?" Хочу улететь назад за океаны. "Они просто сами создают врага!"
2022-01-11 22:06:59
7
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
просто веселка
Відповісти
2022-01-11 22:32:53
1
просто веселка
самокритика це добре головне щоб вона була в міру. Солодких снів ✨
Відповісти
2022-01-11 22:38:04
1
просто веселка
пасибки ☕
Відповісти
2022-01-12 11:57:36
Подобається
Схожі вірші
Всі
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1099
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
50
13
1420