Моё искусство.
Я пишу стихи, Это моё искусство. Я не смогу без них- Они мои чувства. С ними я улетаю, Я не здесь. Я оживаю и умираю... Какое время теперь? В стихах моя душа. "Глупости всё это!" Они радость и боль моя. "Ты не станешь поэтом!" Никто не понимает Мои чувства. Да ладно, бывает... Зато у меня есть искусство!
2021-10-18 19:31:35
6
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
просто веселка
Этот стих, это мои мысли вслух 😅
Відповісти
2021-10-18 19:32:09
Подобається
Лисичка Ника
Так реалистично и душевно... вау
Відповісти
2021-10-20 09:47:19
1
просто веселка
@Лисичка Ника пасибочки 😊
Відповісти
2021-10-20 11:02:00
Подобається
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
9112
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4939