Моё искусство.
Я пишу стихи, Это моё искусство. Я не смогу без них- Они мои чувства. С ними я улетаю, Я не здесь. Я оживаю и умираю... Какое время теперь? В стихах моя душа. "Глупости всё это!" Они радость и боль моя. "Ты не станешь поэтом!" Никто не понимает Мои чувства. Да ладно, бывает... Зато у меня есть искусство!
2021-10-18 19:31:35
6
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
просто веселка
Этот стих, это мои мысли вслух 😅
Відповісти
2021-10-18 19:32:09
Подобається
Лисичка Ника
Так реалистично и душевно... вау
Відповісти
2021-10-20 09:47:19
1
просто веселка
@Лисичка Ника пасибочки 😊
Відповісти
2021-10-20 11:02:00
Подобається
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
83
2
3608
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
52
39
1524