Моё искусство.

просто веселка

Я пишу стихи, Это моё искусство. Я не смогу без них- Они мои чувства. С ними я улетаю, Я не здесь. Я оживаю и умираю... Какое время теперь? В стихах моя душа. "Глупости всё это!" Они радость и боль моя. "Ты не станешь поэтом!" Никто не понимает Мои чувства. Да ладно, бывает... Зато у меня есть искусство!

2021-10-18 19:31:35

6

3

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (3)

просто веселка

Этот стих, это мои мысли вслух 😅

Відповісти

2021-10-18 19:32:09

Подобається

Лисичка Ника

Так реалистично и душевно... вау

Відповісти

2021-10-20 09:47:19

1

просто веселка

@Лисичка Ника пасибочки 😊

Відповісти

2021-10-20 11:02:00

Подобається

Схожі вірші

Всі

Все й одразу

Ай

Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.

84

2

5236

Темнота теней ночи ...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...

44

13

2565