Щось...
просто веселка
Мені зламали крихку душу, Вона - розбитий кришталь. Від кохання оніміли руки... Бачу в снах весільну вуаль! Мені відтяли живі емоції, Чомусь - так сіро без них. Моє життя немає гармонії, Та здатись - вибір слабких!
2022-12-03 16:15:36
5
7
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (7)
просто веселка
@Особистий Ешафот ваше право
Відповісти
2022-12-03 19:48:12
Подобається
Eneli Fox
Мені здається тут дуже виявленні емоції, коли на душі пустота, просто мій розсуд, але надіюсь правильно Вас зрозуміла)
Відповісти
2022-12-03 23:45:52
1
просто веселка
@Eneli Fox все правильно зрозуміли)
Відповісти
2022-12-04 07:20:25
1
Інші вірші поета
Не така як усі... ... Цветок Світ ілюзія.
Інші поети
Princess Girl
@Princess_life
Ice Bear
@Tiana_VK
Схожі вірші
Всі
Тени собственного сердца ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
1302
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1844