Токсична подружка....

просто веселка

"В тебе - дуже гарні очі!" "Вони в неї - не яскраві! "І голос такий співочий!" "Геть звичайний, писклявий!" Я живу в тіні без сонця, Бо його закриваєш ти! Я засихаю біля колодця, Бо ти не дозволиш цвісти... Я стараюсь щось змінити, А ти кажеш, що все гаразд... Я втомилася вже дружити, Та чую "Нема шляху назад!" Розсипається моє серце, Мов розбита кружка... А давно затіяла все це, Близька, токсична подружка... . . . . . . . . . Сьогодні я поклала хрест на дружбі, яка тривала майже десять років. Людина говорила, що все прекрасно, а на ділі згадувала про мене лише коли в неї виникали проблеми і постійно пробувала принизити мене при інших... Коли ж в мене виникали проблеми я чула "Забий на це все!", а коли дорікала їй за приниження вона говорила "Та це все по приколу,по дружньому..."

2023-05-18 19:29:49

10

1

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

Троянда (Любов)

Цікаво написано

Відповісти

2023-05-27 05:15:34

2

Схожі вірші

Всі

Чуточку внимательней

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !

40

5

1627

Все й одразу

Ай

Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.

82

2

3311