Токсична подружка....

просто веселка

"В тебе - дуже гарні очі!" "Вони в неї - не яскраві! "І голос такий співочий!" "Геть звичайний, писклявий!" Я живу в тіні без сонця, Бо його закриваєш ти! Я засихаю біля колодця, Бо ти не дозволиш цвісти... Я стараюсь щось змінити, А ти кажеш, що все гаразд... Я втомилася вже дружити, Та чую "Нема шляху назад!" Розсипається моє серце, Мов розбита кружка... А давно затіяла все це, Близька, токсична подружка... . . . . . . . . . Сьогодні я поклала хрест на дружбі, яка тривала майже десять років. Людина говорила, що все прекрасно, а на ділі згадувала про мене лише коли в неї виникали проблеми і постійно пробувала принизити мене при інших... Коли ж в мене виникали проблеми я чула "Забий на це все!", а коли дорікала їй за приниження вона говорила "Та це все по приколу,по дружньому..."

2023-05-18 19:29:49

9

1

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

Троянда (Любов)

Цікаво написано

Відповісти

2023-05-27 05:15:34

2

Схожі вірші

Всі

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

7

12007

Я тебе по-справжньому кохала...

Вікторія Тодавчич

Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.

42

15

1914