Не така як усі...
Я літаю вороном в цьому житті, Та пір'я моє чомусь - біле... Спалахують одне за одним дні, А воно не стало навіть сірим... А мене здалеку видно, наче зірку, І це уже давно лякає... За свою мене сприймають рідко І цим серце вбивають..
2023-02-02 21:41:44
7
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Микола Мотрюк
Все, що відрізняється від них самих - людей лякає, викликає дискомфорт, відштовхує, дратує, призводить до неприязні, люті, ненависті... Якщо це ще й те, що показує інших у недоброму світлі, то готуйся до того, що твоє світло спробують загасити... А дехто й не припинятиме спроб таки домогтися цього... будь-якою ціною... Вони уявлятимуть цей довгоочікуваний момент з превеликим задоволенням... Натомість залишається тільки сяяти... Сяяти так, щоби змогти розтопити крижані серця всередині них. Або засліпити, спопелити тих, хто до останнього намагатиметься вбити...
Відповісти
2023-02-02 22:14:27
1
Микола Мотрюк
А, взагалі, ми всі різні... хто би що не казав... Хоч можна грубо поділити людей на категорії (чи за статусом, чи за поглядами, чи відповідно до їх поведінки, вчинків, способу життя), все одно ми будемо різними... Не важливо: хтось гірший, хтось - добріший... ми всі різні... Навіть, в розпалі сварки (в телевізорі, чи наяву) можна почути: "Ти такий (така), як всі..!" І це буде неправда... Немає двох однакових сніжинок (хіба що з паперу), як і немає двох однакових людей... Кожна людина унікальна, і кожне людське життя безцінне...
Відповісти
2023-02-02 22:27:43
1
просто веселка
@Микола Мотрюк не можу з вами не погодитися, і не можу перестати захоплюватися тим,як красиво і розгорнуто ви викладаєте свої думки, я нажаль так не вмію...
Відповісти
2023-02-03 08:32:32
1
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1883
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3087