Не така як усі...
Я літаю вороном в цьому житті, Та пір'я моє чомусь - біле... Спалахують одне за одним дні, А воно не стало навіть сірим... А мене здалеку видно, наче зірку, І це уже давно лякає... За свою мене сприймають рідко І цим серце вбивають..
2023-02-02 21:41:44
7
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Микола Мотрюк
Все, що відрізняється від них самих - людей лякає, викликає дискомфорт, відштовхує, дратує, призводить до неприязні, люті, ненависті... Якщо це ще й те, що показує інших у недоброму світлі, то готуйся до того, що твоє світло спробують загасити... А дехто й не припинятиме спроб таки домогтися цього... будь-якою ціною... Вони уявлятимуть цей довгоочікуваний момент з превеликим задоволенням... Натомість залишається тільки сяяти... Сяяти так, щоби змогти розтопити крижані серця всередині них. Або засліпити, спопелити тих, хто до останнього намагатиметься вбити...
Відповісти
2023-02-02 22:14:27
1
Микола Мотрюк
А, взагалі, ми всі різні... хто би що не казав... Хоч можна грубо поділити людей на категорії (чи за статусом, чи за поглядами, чи відповідно до їх поведінки, вчинків, способу життя), все одно ми будемо різними... Не важливо: хтось гірший, хтось - добріший... ми всі різні... Навіть, в розпалі сварки (в телевізорі, чи наяву) можна почути: "Ти такий (така), як всі..!" І це буде неправда... Немає двох однакових сніжинок (хіба що з паперу), як і немає двох однакових людей... Кожна людина унікальна, і кожне людське життя безцінне...
Відповісти
2023-02-02 22:27:43
1
просто веселка
@Микола Мотрюк не можу з вами не погодитися, і не можу перестати захоплюватися тим,як красиво і розгорнуто ви викладаєте свої думки, я нажаль так не вмію...
Відповісти
2023-02-03 08:32:32
1
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
84
0
3943
Нарисую солнышко :)
Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...
42
1
1467