...
На тобі завжди маска, Та погляд сумних очей... Не вмів сказать будь ласка, Тікаючи від всіх людей... Такий прекрасний і святий, І мертвий водночас... Твій шлях був непростий, І вогник в кінці згас...
2024-04-19 10:26:34
4
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
water IredGkPT7.8
Доброго дня у вас буде позичити мені 500 гривень? Вибачаюсь за таке прохання. Гроші сьогодні на протязі дня поверну. Пробив шину, а останні гроші витратив на бензин, нема в кого позичити
Відповісти
2024-04-20 13:14:50
Подобається
просто веселка
@water IredGkPT7.8 вибачайте рідко сюди заходжу, тож аж тепер побачила коментар... Зараз все нормально?
Відповісти
2024-04-30 07:25:37
Подобається
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
34
8029
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
83
2
3607