Огонь внутри нас.
Я горю в беспощадном огне, В нем не видно края свободы. Жар все ближе и ближе ко мне, Теперь понимаю птиц в неволе... Огонь это ненависть и ложь, Ещё красиво горит лицемерие. Наконец-то глаза застилает боль, Её заслужил, но не сердца биение. . . . . . . . . . . Можливо не в кожного є такий вогонь, але я в багатьох його зустрічала. Всім натхнення і удачки🌠🦊🌠.
2022-02-08 22:43:06
8
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
просто веселка
але коли з'являється його мабуть бажано потушити. Пасібочки за коментарі, вони МАКСИМАЛЬНО мотивують✨🌻✨
Відповісти
2022-02-08 22:49:00
Подобається
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
9501
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
5359