Типу мотивація...

просто веселка

А скільки живуть люди, Під час вірусів, хаосу? Якими стали їхні думи, В чорні дощі і грози? А скільки живуть люди, З'їдаючи самих себе? Не вбивають сірі будні, Якщо цінувати кожен день!

2022-12-19 21:35:58

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

Микола Мотрюк

Так... Бо вони перестають бути сірими, коли приходить усвідомлення, що цей день може бути останнім у твоєму житті... І тоді ти намагаєшся його прожити якнайкраще... з користю... для себе й оточуючих... зробити якусь добру справу, принести комусь радість... чи щастя... Мф 5:14: "Ви — світло світу..."

Відповісти

2022-12-20 09:55:36

Інші вірші поета

... Філософія. Покохала солдата. Без назви.

Інші поети

mikami

@mikami

Oxi

@little_paper_boat

Irynka Ukrainka

@irynkaukrainka

Схожі вірші

Всі

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

1533

Сумую без тебе

Вікторія Тодавчич

Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.

1345