Типу мотивація...
просто веселка
А скільки живуть люди, Під час вірусів, хаосу? Якими стали їхні думи, В чорні дощі і грози? А скільки живуть люди, З'їдаючи самих себе? Не вбивають сірі будні, Якщо цінувати кожен день!
2022-12-19 21:35:58
7
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Микола Мотрюк
Так... Бо вони перестають бути сірими, коли приходить усвідомлення, що цей день може бути останнім у твоєму житті... І тоді ти намагаєшся його прожити якнайкраще... з користю... для себе й оточуючих... зробити якусь добру справу, принести комусь радість... чи щастя... Мф 5:14: "Ви — світло світу..."
Відповісти
2022-12-20 09:55:36
1
Інші вірші поета
... Князь... Что-то. Ми зустрілись на небесах.
Інші поети
Gloria Jason
@GloriaJason69
Venera24
@Venera24
Схожі вірші
Всі
Разве сложно сказать...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
4208
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
5108