Вірш ні про що.
Спала маска із обличчя, Надії всі - розбиті. Шелестить під ногами листя, Серце - холодом покрите. Не любили мене люди, Та любив їх я. Після радості приходить смуток, А за ним уже й зима. . . . . . . . . . . Автор не любить зиму ❄️🏔️❄️
2022-11-09 20:24:51
9
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
просто веселка
@Сандра Мей безмежно дякую 💙
Відповісти
2022-11-10 08:37:15
1
Антон Шаталов
Я був опинявся у подібній ситуації, надягаючи маску, а потім вона бац — і розбилася. Естетично твір зайшов)
Відповісти
2022-11-10 18:47:16
1
просто веселка
@Антон Шаталов я рада, що вам сподобався вірш:)
Відповісти
2022-11-10 19:50:24
Подобається
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
3987
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
1939