Вірш ні про що.
Спала маска із обличчя, Надії всі - розбиті. Шелестить під ногами листя, Серце - холодом покрите. Не любили мене люди, Та любив їх я. Після радості приходить смуток, А за ним уже й зима. . . . . . . . . . . Автор не любить зиму ❄️🏔️❄️
2022-11-09 20:24:51
9
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
просто веселка
@Сандра Мей безмежно дякую 💙
Відповісти
2022-11-10 08:37:15
1
Антон Шаталов
Я був опинявся у подібній ситуації, надягаючи маску, а потім вона бац — і розбилася. Естетично твір зайшов)
Відповісти
2022-11-10 18:47:16
1
просто веселка
@Антон Шаталов я рада, що вам сподобався вірш:)
Відповісти
2022-11-10 19:50:24
Подобається
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1702
Нарисую солнышко :)
Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...
42
1
1451