Заложник социума.
просто веселка
Ты такая, как и миллионы, Ты такая же, как все. Твои глаза - цвета кофе, Только надоедают мне. Я не читаю твои сообщения, Ведь ты мне безразлична. Хочу забыть все мгновения, Когда нам было отлично. Просто хочу все бросить И где-то побыть один, Но терпеть тебя я должен, Ведь не поймет меня мир. Эта клетка, эти границы... Я должен сдерживать эмоции. Улыбаюсь тем, кто безразличен, Я заложник нашего социума.
2021-10-29 19:58:40
6
0
Інші вірші поета
Літом! Я хотіла бути з тобою... Доброта. Принцеса.
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4982
Сумую без тебе
Вікторія Тодавчич
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2461