20.13...
Мені подобається як він строго відбирає мої цигарки, Як спритним рухом кидає всю пачку в урну! Він не повірить у мої хитрі байки, Тільки подивиться розчаровано і від цього трішечки сумно. Мені подобається випробовувати його терпіння. Дразнити і змушувати ревнувати до всіх перехожих... Знати, що він завжди захистить і допоможе. Пригорне у смутку до хрусту і посиніння! Він не конче вміє виражати любов у словах. І як на правду - то ми зовсім не схожі. Запутались демони в його синіх очах, В моїх зелених відьми плескочуть. Є просто людина з якою комфортно до божевілля. І всі сварки, недомовки й образи - лиш пил. Ти знаєш- подзвониш у першій ночі з похмілля І він примчить рятувати тебе від ворожих стріл.
2020-01-17 08:20:35
5
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Марі Жаго
Обіди це русизм, якщо тут не про прийом їжі, а про образи.
Відповісти
2020-03-14 19:17:57
Подобається
Ріна
@Марі Жаго дякую, виправила))
Відповісти
2020-03-14 19:22:56
Подобається
Схожі вірші
Всі
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
11086
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13541