Початок
В твоїх руках зупиняється час,
В твоїх очах народжується ласка.
Я зникну назавжди коли, не стане «нас»
Коли в твоїх обіймах інша знайде щастя!
Я не була святою жодну мить,
В мені гріхи і примхи переплелись.
Але вже кілька днів у грудях щось щемить
І чи не вперше руки у молитві склались.
І вірші пишу, наче з божевілля,
І світ давно померк в своїй красі.
Завжди сміялась з того, що я вільна,
З тобою я готова в клітку увійти!
Забути примхи, сокровенні мрії,
Шукати ласку у твоїх очах…
І кожен день даруєш ти надію,
Що я є та, кого шукав у снах.
Чи ти зумієш бурю покохати?
Чи вистоїш під силою дощу?
Ніколи не навчуся покорятись…
Поки не пізно йди – я зрозумію й відпущу.
2019-04-23 18:49:12
1
0