Осіннє роздоріжжя
Моя вина - не можу відпустити, Тримаю так, немов тону. Мовчати, все в собі носити І відчувати прокляту вину. Твої слова і вчинки, моя зневіра. Надірваного жовтня календар, Вечірня незакінчена розмова І тишина відвертих запитань. Мій світ ілюзій, як розбита ваза. Чужих думок заплутаний тягар. І все вирішує одна невинна фраза, Яку ніхто із нас не прошептав.
2019-11-11 19:11:02
4
0
Схожі вірші
Всі
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10602
Присвячую
Присвячую тобі вірші українською, Бо не знаю, якою мовою висловлювати свої почуття. Хоча, для тебе, мабуть, краще російською, Але я вірю: зрозумієш і так. Бо коли ми зустрінемось, важливим буде лиш погляд: Серце не потребуватиме слів, Йому буде байдуже звідки ми родом, Навіть, якщо з ворожих країн.
73
4
4786