Осіннє роздоріжжя
Моя вина - не можу відпустити, Тримаю так, немов тону. Мовчати, все в собі носити І відчувати прокляту вину. Твої слова і вчинки, моя зневіра. Надірваного жовтня календар, Вечірня незакінчена розмова І тишина відвертих запитань. Мій світ ілюзій, як розбита ваза. Чужих думок заплутаний тягар. І все вирішує одна невинна фраза, Яку ніхто із нас не прошептав.
2019-11-11 19:11:02
4
0
Схожі вірші
Всі
Дівчинко
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
103
16
4960
I Saw a Dream
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
16488