Осіннє роздоріжжя
Ріна
Моя вина - не можу відпустити, Тримаю так, немов тону. Мовчати, все в собі носити І відчувати прокляту вину. Твої слова і вчинки, моя зневіра. Надірваного жовтня календар, Вечірня незакінчена розмова І тишина відвертих запитань. Мій світ ілюзій, як розбита ваза. Чужих думок заплутаний тягар. І все вирішує одна невинна фраза, Яку ніхто із нас не прошептав.
2019-11-11 19:11:02
4
0
Інші вірші поета
Оголені Ніжність Та, що втрачає Інше
Інші поети
Adian Rahaman
@Adian_Rahaman
Схожі вірші
Всі
Разве сложно сказать...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3185
Сумую без тебе
Вікторія Тодавчич
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
1692