Осіннє роздоріжжя
Ріна
Моя вина - не можу відпустити, Тримаю так, немов тону. Мовчати, все в собі носити І відчувати прокляту вину. Твої слова і вчинки, моя зневіра. Надірваного жовтня календар, Вечірня незакінчена розмова І тишина відвертих запитань. Мій світ ілюзій, як розбита ваза. Чужих думок заплутаний тягар. І все вирішує одна невинна фраза, Яку ніхто із нас не прошептав.
2019-11-11 19:11:02
4
0
Інші вірші поета
Сонце Ім'я і час. Ну от вона Темрява
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Вікторія Тодавчич
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2381
Неловкость в улыбке рассвета
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...
39
2
3211