Дозволь
Ріна
Дозволь тебе ніяк не називати і бути вільною в обІцянках своїх. Ти - втрачені навік координати, ти - ніжність моїх втомлених повік. Дозволь цій прохолодні розцвісти, теплом явитись на обвітрених контрастах. Коли весна постукає, прекрасна - відкрий їй двері й запроси зайти. Дозволь тобі співати колискові, не думати і не гадати, що вгорі. І поки місто спить і світять ліхтарі, дозволь нарешті правду розказати. Дозволь тебе ніяк не називати, не бути й бути, зустрічатись й ні... Дозволь зухвалість боязку мені - твоєю впевнено себе назвати.
2021-02-09 20:34:11
6
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Саша, он же Шурик, он же Добрый пёс
😊👏👏👏 красивый слог, и мысль прекрасна
Відповісти
2021-02-10 06:12:41
1
Ріна
@Creatore di poesie дякую)
Відповісти
2021-02-10 13:38:41
Подобається
Ріна
@Саша, он же Шурик, он же Добрый пёс дякую)
Відповісти
2021-02-10 13:38:47
1
Інші вірші поета
Я і ти Хто ти, дівчинко..? Моє щастя На двох
Інші поети
Rogachova
@Rogachova
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
127
26
4137
وردةٌ قبِيحة
تُومِي.
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
2330