Скажи...
Скажи мені завтра, що страх — це частина шляху. Що на дорозі життя бувають торнадо, але кожного разу, коли я наосліп іду, ти тримаєш для мене ліхтар і слова на розраду. Скажи мені завтра, що я — джерело, що сили і впертості стане на всі перешкоди. І не важливо на скільки міста залило, ти віриш у кожну мою перемогу! Зігрій мене завтра, як вмієш лиш ти. Не смію просити у Бога про більше. Жартом зруйнуй страх приходу грози, Скажи, що скоро все стане інше! Зігрій мене завтра у своїх руках. Будь ласка, закутай, мов в ковдру, у віру. Зітри кілометри, залишся у снах Твоя підтримка дарує крила.
2021-06-27 19:08:33
4
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Міріам Міест
Мені дуже сподобалося 👍
Відповісти
2021-06-27 19:32:00
1
Ріна
Відповісти
2021-07-19 07:15:46
Подобається
Ріна
так, дефіс)) але з телефона простіше з тире) Дякую😌
Відповісти
2021-07-19 07:16:15
Подобається
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
3786
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13253