Скажи...
Скажи мені завтра, що страх — це частина шляху. Що на дорозі життя бувають торнадо, але кожного разу, коли я наосліп іду, ти тримаєш для мене ліхтар і слова на розраду. Скажи мені завтра, що я — джерело, що сили і впертості стане на всі перешкоди. І не важливо на скільки міста залило, ти віриш у кожну мою перемогу! Зігрій мене завтра, як вмієш лиш ти. Не смію просити у Бога про більше. Жартом зруйнуй страх приходу грози, Скажи, що скоро все стане інше! Зігрій мене завтра у своїх руках. Будь ласка, закутай, мов в ковдру, у віру. Зітри кілометри, залишся у снах Твоя підтримка дарує крила.
2021-06-27 19:08:33
4
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Міріам Міест
Мені дуже сподобалося 👍
Відповісти
2021-06-27 19:32:00
1
Ріна
Відповісти
2021-07-19 07:15:46
Подобається
Ріна
так, дефіс)) але з телефона простіше з тире) Дякую😌
Відповісти
2021-07-19 07:16:15
Подобається
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
2212
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3512