Між рядків
ми маєм ще стільки всього побачити, стільки пройти разом!
наше кожне побачення більше схоже на сон.
зімкнеться в обіймах планета і загориться земля...
у твоїх долонях для мене ціла вселенна.
налити у склянку чаю, додати молочний шлях...
здається тебе я шукала крізь століття і час.
ти наче запалена рана, що розійдеться по швах.
знаєш що дивно - як звично тонути в твоїх гріхах!
прощати тобі образи і гострі як ніж слова,
чекати тебе до ранку і поки світить зоря...
варити для тебе каву, писати тобі вірші:
для мене так звично ставати в соте на кляті граблі.
для мене так звично кохати, шептати твоє ім'я,
так ніжно торкатись і грітись в твоїх руках,
не думати і не знати куди віднесе течія,
все що зараз важливо - в зіницях твоїх почуття.
2019-03-15 17:00:10
0
0