Між рядків
Ріна
ми маєм ще стільки всього побачити, стільки пройти разом! наше кожне побачення більше схоже на сон. зімкнеться в обіймах планета і загориться земля... у твоїх долонях для мене ціла вселенна. налити у склянку чаю, додати молочний шлях... здається тебе я шукала крізь століття і час. ти наче запалена рана, що розійдеться по швах. знаєш що дивно - як звично тонути в твоїх гріхах! прощати тобі образи і гострі як ніж слова, чекати тебе до ранку і поки світить зоря... варити для тебе каву, писати тобі вірші: для мене так звично ставати в соте на кляті граблі. для мене так звично кохати, шептати твоє ім'я, так ніжно торкатись і грітись в твоїх руках, не думати і не знати куди віднесе течія, все що зараз важливо - в зіницях твоїх почуття.
2019-03-15 17:00:10
0
0
Інші вірші поета
Некролог Говори зі мною... Лютий У часі "і"...
Інші поети
Редан Марво
@andrey_mayorov
Naiba NSDN
@nako1982
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
6373
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13524