Лютий
Дотліє лютий на кінчику цигарки, змете хуртелиця непрошені думки. Найважче – дотриматися до ранку... Ніяких мрій! Я зарікаюсь вірити в казки. Весну накличе зрадень вітруган і календар буденно скреслить дати. Налию смутку з радістю в бокал, в мені немає віри, я змучилась чекати. Втомилась стукати в холодні небеса. Шептати заповітне в хвіст комети. Ця темна чорна полоса мої зап’ястя обплела, немов браслети.
2021-02-05 15:06:02
4
0
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2411
Дівчинко
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
103
16
5335