Некролог
Ріна
Ти пам'ятаєш, як з надривом, шептав у трубку, що скучаєш? Як лютий вибивав із тіла дух, як я вмирала без твоїх гарячих рук? А ти казав, що як іврит мене вивчаєш? Ти пам'ятаєш? Чорт, ти пам'ятаєш?! Ти пам'ятаєш дні календаря, які тепер розвіяв вітер полем? Як ти кричав, що я тепер твоя! І та зима з розлуками і болем? І те мовчання, крик і тиша... Два тіла, свічка і стидливий місяць. Розбилось все, розтанув сніг, зацвила вишня. В твоїх руках тепер згорає інша. Ти їй так само читаєш вірші? Розказуєш про день, стираєш межі ніччю? Ти згадуєш мене, хоч мимоволі? Коли гітара грає й думки летять на волю? Для тебе мало значення все те що вчора було? Чи це лише ілюзія? Жорстока гра й пусте минуле.
2019-07-26 08:52:59
5
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Серафім
Гарно. Одночасно ніжно та болісно.
Відповісти
2019-07-26 17:12:30
Подобається
Ріна
@Серафім дякую. Я сама не очікувала, що вийде так відверто
Відповісти
2019-10-09 08:39:48
Подобається
Інші вірші поета
...ermüde Кораблі Боягузка Хто ти, дівчинко..?
Інші поети
사구 호랑이
@dinka_didi
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12464
Впізнай себе...
Вікторія Тодавчич
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
1601