Некролог
Ріна
Ти пам'ятаєш, як з надривом, шептав у трубку, що скучаєш? Як лютий вибивав із тіла дух, як я вмирала без твоїх гарячих рук? А ти казав, що як іврит мене вивчаєш? Ти пам'ятаєш? Чорт, ти пам'ятаєш?! Ти пам'ятаєш дні календаря, які тепер розвіяв вітер полем? Як ти кричав, що я тепер твоя! І та зима з розлуками і болем? І те мовчання, крик і тиша... Два тіла, свічка і стидливий місяць. Розбилось все, розтанув сніг, зацвила вишня. В твоїх руках тепер згорає інша. Ти їй так само читаєш вірші? Розказуєш про день, стираєш межі ніччю? Ти згадуєш мене, хоч мимоволі? Коли гітара грає й думки летять на волю? Для тебе мало значення все те що вчора було? Чи це лише ілюзія? Жорстока гра й пусте минуле.
2019-07-26 08:52:59
5
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Серафім
Гарно. Одночасно ніжно та болісно.
Відповісти
2019-07-26 17:12:30
Подобається
Ріна
@Серафім дякую. Я сама не очікувала, що вийде так відверто
Відповісти
2019-10-09 08:39:48
Подобається
Інші вірші поета
Живи! Боягузка Моя Варшава 2018-го Дозволь
Інші поети
misshapen_mirror
@misshapen_mirror
GRAFO
@grafo
Схожі вірші
Всі
" Вздох неба "
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
2
2023
Хрест - навхрест
ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ
Хрест – навхрест в’яжу пейзаж, від учора і до завтра. Кожен жест моїх вдихань має кривду, має правду. Хрест – навхрест мої думки полотно це поглинає. Еверест мого життя чи екватор? Я не знаю. Хрест – навхрест чи треба так? Сподіваюсь, сподіваюсь.. Кожен текст своєї долі витримати намагаюсь. Хрест – навхрест добро та зло. Поруч, разом, нерозривні. Без божеств та без чортів.. Бо живуть усі на рівні. Хрест – навхрест таке життя. І нічого з цим не зробиш. Кожен жест має свій шлях, злий та добрий, ти як хочеш?
51
9
1931