Некролог

Ріна

Ти пам'ятаєш, як з надривом, шептав у трубку, що скучаєш? Як лютий вибивав із тіла дух, як я вмирала без твоїх гарячих рук? А ти казав, що як іврит мене вивчаєш? Ти пам'ятаєш? Чорт, ти пам'ятаєш?! Ти пам'ятаєш дні календаря, які тепер розвіяв вітер полем? Як ти кричав, що я тепер твоя! І та зима з розлуками і болем? І те мовчання, крик і тиша... Два тіла, свічка і стидливий місяць. Розбилось все, розтанув сніг, зацвила вишня. В твоїх руках тепер згорає інша. Ти їй так само читаєш вірші? Розказуєш про день, стираєш межі ніччю? Ти згадуєш мене, хоч мимоволі? Коли гітара грає й думки летять на волю? Для тебе мало значення все те що вчора було? Чи це лише ілюзія? Жорстока гра й пусте минуле.

2019-07-26 08:52:59

5

2

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Серафім

Гарно. Одночасно ніжно та болісно.

Відповісти

2019-07-26 17:12:30

Подобається

Ріна

@Серафім дякую. Я сама не очікувала, що вийде так відверто

Відповісти

2019-10-09 08:39:48

Подобається

Схожі вірші

Всі

Разве сложно сказать...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...

53

16

3015

У серці...

Катерина Данилевська

Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.

109

16

9317