Чужа
Свавільна, вперта, емоції в крові, Не паде на коліна перед світом. І все життя всю біль несе в собі, Живе за власним, жорстоким заповітом. Із втрат, немов з мозаїки, душа. В імлі із зрад, не видно порятунку.... Вона на цій землі така чужа, Що не боїться вийти за лаштунки. Вона горить від жАги до життя, Вона так прагне ніжності й любові.... А в відповідь отримує биття І замовкає гірко на півслові.
2019-10-22 12:22:10
1
0
Схожі вірші
Всі
Неловкость в улыбке рассвета
Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...
39
2
2553
12
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
8927