Чужа
Свавільна, вперта, емоції в крові, Не паде на коліна перед світом. І все життя всю біль несе в собі, Живе за власним, жорстоким заповітом. Із втрат, немов з мозаїки, душа. В імлі із зрад, не видно порятунку.... Вона на цій землі така чужа, Що не боїться вийти за лаштунки. Вона горить від жАги до життя, Вона так прагне ніжності й любові.... А в відповідь отримує биття І замовкає гірко на півслові.
2019-10-22 12:22:10
1
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2938
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2096