Пігмаліон XXI
Ріна
Ховає сонце промінь в позолоту куполів, Танцює перший дощ по черепиці. Під сизий дим розпалених вогнів Цілує осінь її стомлені зіниці. Вона кричить від розпачу років, Здирає шкіру, він ставить на коліна... "Ну ось, тепер така, як ти завжди хотів! Та вся любов в мені уже перегоріла..." Дивись! Дивись і погляд не відводь! Це твоя Галатея йде на гільйотину. Чого ж її тоді ти не любив, Коли вона шептала Богу твоє ім'я?!
2020-10-21 20:22:00
4
0
Інші вірші поета
Моє щастя Те, що болить Я сьогодні Ну от вона
Інші поети
Вікторія
@viktoriya_kiselova
Enaah ")
@xErailx
Схожі вірші
Всі
Why?
Лунная Лапа
I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?
61
4
9408
Тишина ночного неба
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3812