Пігмаліон XXI

Ріна

Ховає сонце промінь в позолоту куполів, Танцює перший дощ по черепиці. Під сизий дим розпалених вогнів Цілує осінь її стомлені зіниці. Вона кричить від розпачу років, Здирає шкіру, він ставить на коліна... "Ну ось, тепер така, як ти завжди хотів! Та вся любов в мені уже перегоріла..." Дивись! Дивись і погляд не відводь! Це твоя Галатея йде на гільйотину. Чого ж її тоді ти не любив, Коли вона шептала Богу твоє ім'я?!

2020-10-21 20:22:00

Інші вірші поета

Гроза 2020 Червень Кораблі

Інші поети

Sey Uuuuuu

@SEYuuuuuu

Szekisurutempo

@szesute

Ruslana

@rock_ksolana

Схожі вірші

Всі

Я і ніч

Анастасія

Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.

105

12369

Не скажу "люблю"

Asteriya

Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.

5572