Ну от вона
Зіткана із протиріч і страхів,
Оголена і током по зап'ястях.
Шукає помиЛки в своєму щасті,
Але живе усі наперекір!
Ну от вона, без сили, світу на поталу,
А світ - як натовп ворогів.
Колись в очах лукаві квіти розцвітали,
Сьогодні - попелище від вогнів.
Нескорена - одні синці і шрами
Тремтячі руки, гіркота від сліз...
Якби ви знали, о якби ви тільки знали
Як важко їй любити цілий світ.
2020-06-25 19:20:36
5
0