Ну от вона
Ріна
Зіткана із протиріч і страхів, Оголена і током по зап'ястях. Шукає помиЛки в своєму щасті, Але живе усі наперекір! Ну от вона, без сили, світу на поталу, А світ - як натовп ворогів. Колись в очах лукаві квіти розцвітали, Сьогодні - попелище від вогнів. Нескорена - одні синці і шрами Тремтячі руки, гіркота від сліз... Якби ви знали, о якби ви тільки знали Як важко їй любити цілий світ.
2020-06-25 19:20:36
5
0
Інші вірші поета
Марнота Для тебе Дозволь Пігмаліон XXI
Інші поети
Lorraine
@Lorraine_
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3927
Сумую без тебе
Вікторія Тодавчич
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2681