Ну от вона
Ріна
Зіткана із протиріч і страхів, Оголена і током по зап'ястях. Шукає помиЛки в своєму щасті, Але живе усі наперекір! Ну от вона, без сили, світу на поталу, А світ - як натовп ворогів. Колись в очах лукаві квіти розцвітали, Сьогодні - попелище від вогнів. Нескорена - одні синці і шрами Тремтячі руки, гіркота від сліз... Якби ви знали, о якби ви тільки знали Як важко їй любити цілий світ.
2020-06-25 19:20:36
5
0
Інші вірші поета
Боягузка Тобі Наше Я і ти
Інші поети
Upavshii_Zakat
@Upavshii_Zakat
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2095
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13352