Ну от вона

Ріна

Зіткана із протиріч і страхів, Оголена і током по зап'ястях. Шукає помиЛки в своєму щасті, Але живе усі наперекір! Ну от вона, без сили, світу на поталу, А світ - як натовп ворогів. Колись в очах лукаві квіти розцвітали, Сьогодні - попелище від вогнів. Нескорена - одні синці і шрами Тремтячі руки, гіркота від сліз... Якби ви знали, о якби ви тільки знали Як важко їй любити цілий світ.

2020-06-25 19:20:36

Інші вірші поета

Для тебе Моє щастя Завтра Травень

Інші поети

Софія Гладковська

@sofiya_gladkovska

Plume Akwmarine

@plume_akwmarine

Moi

@Moi_2000

Схожі вірші

Всі

Сумую без тебе

Вікторія Тодавчич

Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.

1771

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

1949