Те, що болить
Рахувати дні тижня, поки дерева гублять листки. Креслити дати до днів прохолодного жовтня... Кажуть, людей, що призначені, єднають червоні нитки... Зараз усі ці пророцтва не мають жодного значення. Втікати від себе у місто гострих, як шпиці, дахів Топтати бруківку під шум іржавих трамваїв, Розганяти думки зграями диких свавільних птахів... А в голові проганяти болючі сценарії твоїх чергових романів. Кожного ранку ставити на повтори минулі дні. Відчувати пушками пальців, як зникають марні надії. Якби мене запитали, як там у розпачі і на дні... Я б сказала, що тримаюсь тільки на впертості і марній вірі. Ніяк не змиритись, чекати поки нестерпний час Нарешті зробить свою основну роботу! Я завжди знала - ніколи не було й не буде нас. Тільки від цього не легше мені, анітрохи.
2021-09-15 21:27:08
2
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Ріна
як завжди праві) пора вчитись писати спершу в нотатки, потім переносити, бо помилок геть не помічаю)
Відповісти
2021-09-16 08:24:41
Подобається
Саша, он же Шурик, он же Добрый пёс
Чудесно написано ☺️
Відповісти
2021-09-16 09:26:50
1
Схожі вірші
Всі
Минутой мечтания :)
Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .
40
11
2335
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2146