Сьогодні
Два кроки вперед і сотня назад, я відчуваю цю стіну руками. Зайва відвертість зіграла злий жарт, Себе знову і знову нищу думками. Розчиненим цукром вчорашні дні, нам не вернути моменту. Я знала - "так буде" - десь в глибині, тільки за'вжди була' і наївна і вперта. Не випавшим снігом, марним чеканням чудес... Йду на поклін до часу. Не привикати в байдужих небес вкотре просити спасу.
12.01.2021
4
0
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
2543
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
2629