Світ фантазій
Може це не любов? Банальна звичка? ... прокидатись від жару в твоїх руках.., і топитись під сонцем твоєї усмішки... А в реальності ти - лиш міраж! Можливо, ти - лиш ілюзія, вигадка із моїх снів? Неба гірка іронія, Бога безжалісний гнів?! Ти існуєш між ліній мольберта, але не моїх холодних рук. Кажуть, за любов легко померти Що ж, мені світить безсмертя, мій друг.
2020-06-23 19:49:26
7
0
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13434
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3047