Марнота

Ріна

Тебе не було. Факт. Силуетом між фраз. Темний привид розбитих мрій. Хоч кричи, біжи.., лиш не стій! Втікай від погляду синіх дзеркал. Що побачиш у них на дні? Одні марні й пусті міражі. Ти досі жива? Жива. І рахуєш дні. Все навколо - тінь, темінь, ніч, Вир на дні його чорних зіниць. Не дізналась правду в їх круговерті. Куди мені, іншій, гордій, упертій. Забути б, втекти, замурувати! Це краще аніж без надії чекати. І попри все, всі дороги вертають. Може боги щось таки знають? Мають план, тасують колоди? Чи ноги самі ідуть вперто туди Де одні спогади та міражі? Де ніхто не чекав і не буде. Натовп. Марність. Чужі люди.

2021-10-21 16:11:29

2

0

Схожі вірші

Всі

"Я буду помнить"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .

43

7

2239

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

7

12043