Темрява
Вона не вміла жити "як усі", Не бачила напівтонів і рвала крила. Вона ігнорувала шлях й шукала манівці. У неї слово- меч, а слабкість -сила. Вона-це вітер, шторм, порив. Це-жар від ватри й відголосся грому. Ну хто їх таку створив!? Відьомська кров, що не покориться нікому! Печальний сміх і зелень диких трав, Добро і помста на одних долонях. Її Творець із темряви створив, Але пітьма без світла невідома.
2019-06-19 06:01:38
23
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Серафім
Дуже гарно...так таємниче...👍👏
Відповісти
2019-06-19 07:17:41
1
Ріна
@Серафім дякую)
Відповісти
2019-06-19 07:21:32
1
Схожі вірші
Всі
Неловкость в улыбке рассвета
Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...
39
2
2640
I Saw a Dream
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
15912