Поки не пізно
Ріна
Відпусти, благаю, не тримай! Забудь його ім'я, немов не знала. Сама від себе не втікай - дарма, а просто зачини за десятьма замками. Це - крок у прірву і політ в нікуди. Це - марнота марнот і тільки гра. Ти не помітиш, як прийде та грань, Коли уже не склеїш все докупи. Нехай не сниться, і не пиши вірШів, Не проростай корінням, не тримай думками... Ви зв'язані червоними нитками? Та ні, це - просто сни. Чому ж ти молишся його вустами?! Чому шукаєш спокій у його руках?! Цей шепіт - і прокляття й благодать. Вашу любов рахують не роками - днями!
2020-07-06 19:39:19
8
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Kruhitka Dobro
Якщо днями, то чи справді то була любов? Може то лиш швидкоплинне кохання? А вірш гарний😉👍
Відповісти
2020-07-08 07:57:08
1
Ріна
@Kruhitka Dobro можливо, а може все тільки починається)) дякую)
Відповісти
2020-07-22 07:34:54
1
Інші вірші поета
Ніжність У часі "і"... 28 днів Скажи...
Інші поети
Mene.net
@Yana_Buchak
Gray_Raven
@Gray_Raven
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2549
Тени собственного сердца ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
1645