Створена із ребра
Я відчуваю холодними пальцями Ритм твого серця... Торкаюсь жилки на скроні губами І бачу хитру усмішку Творця: як ти можеш його не любити, створена із ребра. Покірно закрию очі і голову похилю, Як би я не боролась-пізно, я міцно його люблю. Люблю за силу і мужність, і гострі, як меч, слова. Люблю за просту дотепність, за те, що із ним - я слабка. Люблю його теплі руки і наші палкі суперечки.... Я ненавиджу розлуки, холодні і злі кілометри Виграти б в лотерею, Не гроші чи приз, а час! Знаєш, що щиро шкода? Що скоро не стане "нас".
2019-03-15 16:43:05
0
0
Схожі вірші
Всі
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
108
16
9639
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3844