Створена із ребра
Ріна
Я відчуваю холодними пальцями Ритм твого серця... Торкаюсь жилки на скроні губами І бачу хитру усмішку Творця: як ти можеш його не любити, створена із ребра. Покірно закрию очі і голову похилю, Як би я не боролась-пізно, я міцно його люблю. Люблю за силу і мужність, і гострі, як меч, слова. Люблю за просту дотепність, за те, що із ним - я слабка. Люблю його теплі руки і наші палкі суперечки.... Я ненавиджу розлуки, холодні і злі кілометри Виграти б в лотерею, Не гроші чи приз, а час! Знаєш, що щиро шкода? Що скоро не стане "нас".
2019-03-15 16:43:05
0
0
Інші вірші поета
Темнота Ти- Наше Вголос собі
Інші поети
Sojin
@Mr_th
Схожі вірші
Всі
У серці...
Катерина Данилевська
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10282
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1990