Створена із ребра

Ріна

Я відчуваю холодними пальцями Ритм твого серця... Торкаюсь жилки на скроні губами І бачу хитру усмішку Творця: як ти можеш його не любити, створена із ребра. Покірно закрию очі і голову похилю, Як би я не боролась-пізно, я міцно його люблю. Люблю за силу і мужність, і гострі, як меч, слова. Люблю за просту дотепність, за те, що із ним - я слабка. Люблю його теплі руки і наші палкі суперечки.... Я ненавиджу розлуки, холодні і злі кілометри Виграти б в лотерею, Не гроші чи приз, а час! Знаєш, що щиро шкода? Що скоро не стане "нас".

2019-03-15 16:43:05

Інші вірші поета

Марнота Коли... Мій Ворон Побач мене...

Інші поети

Masha Debil

@Debilmasha

Muzalevski

@Muzalevski

Мандрагорка Евгений

@ManDragor

Схожі вірші

Всі

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

3138

Твої долоні

Ай

Одного разу, я опинюся в твоему полоні, де назавжди сплетуться наші долоні, де у солодкому танці зійдуться дві долі, чиї серця закохаются з власної волі. Бо справжня любов – вона у свободі, вибір за вами: ви палкі чи холодні? А я немов танцую з тобою на льоді і з власноі волі віддаюся у твої долоні.

5103