Створена із ребра
Я відчуваю холодними пальцями Ритм твого серця... Торкаюсь жилки на скроні губами І бачу хитру усмішку Творця: як ти можеш його не любити, створена із ребра. Покірно закрию очі і голову похилю, Як би я не боролась-пізно, я міцно його люблю. Люблю за силу і мужність, і гострі, як меч, слова. Люблю за просту дотепність, за те, що із ним - я слабка. Люблю його теплі руки і наші палкі суперечки.... Я ненавиджу розлуки, холодні і злі кілометри Виграти б в лотерею, Не гроші чи приз, а час! Знаєш, що щиро шкода? Що скоро не стане "нас".
2019-03-15 16:43:05
0
0
Схожі вірші
Всі
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3130
Твої долоні
Одного разу, я опинюся в твоему полоні, де назавжди сплетуться наші долоні, де у солодкому танці зійдуться дві долі, чиї серця закохаются з власної волі. Бо справжня любов – вона у свободі, вибір за вами: ви палкі чи холодні? А я немов танцую з тобою на льоді і з власноі волі віддаюся у твої долоні.
74
1
3816