Три пори року
Ти потрібен мені, коли весна омиває площі й церкви,
Коли пахне вишневим цвітом і градом.
Ти потрібен мені, коли темні думки
Руйнують колони, руйнують стовпи
На яких тримається моя планета.
Бо в нас було тільки три пори:
Осінь під стук поїздів і вірші,
Зима у телефонах і лабіринтах, які ти створив.
Весна- розлуки стали довші, горизонти ширші,
Ми раптом стали геть інші.
Ти сьогодні мені всоте приснився: світило сонце,
Ти обнімав мене, наче завтра війна,
Шептав, що ми знайомі- незнайомці.
Я розуміла- все пил, я поруч з тобою така слабка, поруч з тобою я просто жінка.
Тепер знаю - любов у стократ гірка.
Але я сама загадала тебе і її коли помирала зірка.
2019-04-10 20:38:37
1
0