Три пори року
Ти потрібен мені, коли весна омиває площі й церкви, Коли пахне вишневим цвітом і градом. Ти потрібен мені, коли темні думки Руйнують колони, руйнують стовпи На яких тримається моя планета. Бо в нас було тільки три пори: Осінь під стук поїздів і вірші, Зима у телефонах і лабіринтах, які ти створив. Весна- розлуки стали довші, горизонти ширші, Ми раптом стали геть інші. Ти сьогодні мені всоте приснився: світило сонце, Ти обнімав мене, наче завтра війна, Шептав, що ми знайомі- незнайомці. Я розуміла- все пил, я поруч з тобою така слабка, поруч з тобою я просто жінка. Тепер знаю - любов у стократ гірка. Але я сама загадала тебе і її коли помирала зірка.
2019-04-10 20:38:37
1
0
Схожі вірші
Всі
Don't know what to do
I wanna making you laugh, I wanna making you smile. Please do not kill this love, I'm only touched you while You was wondering by my warmth. I don't know what to do without you; So many days ago you brought Small hope into my boring life, too. Blue eyes like an immense ocean, Your first words like a dream. I'm fall in love with you more, However reckless it may seem. My little devilish angel With radiant smile, You are my own danger. I will always stay inside Your hot heart. You taught me, that memories Are never die, So for me it isn't very dangerous. You are here, but at a so long distance Of many kilometers in eternity. Your care and worry about me amazed My heart. Next to you is no adversity. I don't know what to do without you, My first and single soulmate. Don't kill this love, don't kill me too... Our love appeared from my hate. It is a turning point now, So what will you choose? Yes, you don't know, how... But we really cannot lose! ____________ And there is nothing more pleasant yet than to feel the love of a person who hates everyone now. Перевод на русский: https://www.surgebook.com/anastasia_chan/blog/7abtu0i © (Copyright, 2019) ⓝⓞⓡⓐ
46
3
4962
Закат декабря
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
1536