І наче вже й цвіте весна...
Вікторія Тодавчич
І наче вже й цвіте весна, І все прекрасне наче в казці, Та на душі чомусь зима, Чомусь не відчуваю щастя. І наче вже й проблем нема, Вдається все, що тільки хочу. Та знов чомусь сумую я, Щось душу знов мою шкребоче. Між вигоранням й дисципліною, Шукаю шлях спасіння, спокою. Настане день і зрозумію я – Господь, з ним бути серцю хочеться.
2023-03-16 16:09:34
9
0
Інші вірші поета
Я не кохала... Радійте, люди! Моє кохання Я не смію, не можу. Чому?
Інші поети
water IredGkPT7.8
@red_waterGKpT_78
CVLD BLVVDED
@Zaharchuk_Arsen
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1889
Тишина ночного неба
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3094