І наче вже й цвіте весна...

Вікторія Тодавчич

І наче вже й цвіте весна, І все прекрасне наче в казці, Та на душі чомусь зима, Чомусь не відчуваю щастя. І наче вже й проблем нема, Вдається все, що тільки хочу. Та знов чомусь сумую я, Щось душу знов мою шкребоче. Між вигоранням й дисципліною, Шукаю шлях спасіння, спокою. Настане день і зрозумію я – Господь, з ним бути серцю хочеться.

2023-03-16 16:09:34

Інші вірші поета

Дуель Руїни Що сталося з цим світом? Бумеранг

Інші поети

Рутенія

@ruta_cherlena

Katrin Pirs

@katrin_pirs

Rodrigo Crespo

@rodrigo_crespo

Схожі вірші

Всі

Впізнай себе...

Вікторія Тодавчич

Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....

1489

Сумую без тебе

Вікторія Тодавчич

Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.

1686