Я знов мовчу...
Всі речення, цитати, афоризми Та всі слова, що знала я колись Зникають. Разом з ними і сміливість. Я знов мовчу, коли душа кричить. Ця мить жорстоко мучить мою гордість, Де мудрість, що шукала я її? А я мовчу, не вимовлю ні слова, Хоч вірші вже панують в голові. Чому вуста мої так оніміли? Я б розказала все, що я люблю. Про захід сонця, райдугу та... ніжність, Яку в собі назавжди збережу. А я мовчу, немов мовчить і серце Хоча воно вже склало сотні рим. Я чую стук, воно так швидко б'ється, Ті очі сяють каро-золотим.
2023-11-10 15:25:03
14
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
Вікторія Тодавчич
@Регіна Касі ну звичайно інколи пишу про свої відчуття, але це рідкість)
Відповісти
2023-11-10 18:10:51
1
Тигриця
Вау! Це неймовірний вірш😍
Відповісти
2023-11-10 22:11:04
Подобається
Вікторія Тодавчич
@Тигриця дякую, мені приємно ❤
Відповісти
2023-11-11 05:03:26
1
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12946
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11977