Я знов мовчу...
Всі речення, цитати, афоризми Та всі слова, що знала я колись Зникають. Разом з ними і сміливість. Я знов мовчу, коли душа кричить. Ця мить жорстоко мучить мою гордість, Де мудрість, що шукала я її? А я мовчу, не вимовлю ні слова, Хоч вірші вже панують в голові. Чому вуста мої так оніміли? Я б розказала все, що я люблю. Про захід сонця, райдугу та... ніжність, Яку в собі назавжди збережу. А я мовчу, немов мовчить і серце Хоча воно вже склало сотні рим. Я чую стук, воно так швидко б'ється, Ті очі сяють каро-золотим.
2023-11-10 15:25:03
14
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
Вікторія Тодавчич
@Регіна Касі ну звичайно інколи пишу про свої відчуття, але це рідкість)
Відповісти
2023-11-10 18:10:51
1
Тигриця
Вау! Це неймовірний вірш😍
Відповісти
2023-11-10 22:11:04
Подобається
Вікторія Тодавчич
@Тигриця дякую, мені приємно ❤
Відповісти
2023-11-11 05:03:26
1
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2662
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3352