Травневий дощ
Вікторія Тодавчич
Тобі підходить і травневий дощ, Що краплями залишився на віях. В твоїх очах і велич гір, де знов Я намагаюсь віднайти спасіння. І легка тінь від посмішки тобі, Підходить, ти від мене не сховаєш. Як завмирає слово у душі, Тебе твій кожен подих прикрашає. Волосся кучерявий водоспад, Що по плечах розлився, так пасує. Чарівний, наче щастя аромат Я розумію, як тебе люблю я. Хай скажуть – " Ідеалів вже нема", Я посміхнусь на це, тебе згадаю. Тобі підходить більше всіх... Це я, Поет, тебе що в віршах оспіває.
2022-11-30 15:51:06
8
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Airad
Твої вірші викликають в мене тільки позитивні емоції, але вони якісь такі незвичайні та дивні що я не можу їх пояснити
Відповісти
2022-11-30 16:56:20
1
Вікторія Тодавчич
@Airad за те, я можу пояснити які емоції у мене викликають твої коментарі. Щастя, радість, задоволенність та всі синоніми цих слів. Дякую тобі за підтримку ❤
Відповісти
2022-12-01 05:45:31
Подобається
Інші вірші поета
Любов – не відчуття Одна мить Я тебе покохати не зможу Засинай...
Інші поети
EmmaGolfild
@EmmaGolfild
Andrii Katiuzhynskyi
@Katiuzhynskyi_Andrii
Схожі вірші
Всі
Моє диво
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1413
Закат декабря
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
1678