Травневий дощ
Вікторія Тодавчич
Тобі підходить і травневий дощ, Що краплями залишився на віях. В твоїх очах і велич гір, де знов Я намагаюсь віднайти спасіння. І легка тінь від посмішки тобі, Підходить, ти від мене не сховаєш. Як завмирає слово у душі, Тебе твій кожен подих прикрашає. Волосся кучерявий водоспад, Що по плечах розлився, так пасує. Чарівний, наче щастя аромат Я розумію, як тебе люблю я. Хай скажуть – " Ідеалів вже нема", Я посміхнусь на це, тебе згадаю. Тобі підходить більше всіх... Це я, Поет, тебе що в віршах оспіває.
2022-11-30 15:51:06
8
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Airad
Твої вірші викликають в мене тільки позитивні емоції, але вони якісь такі незвичайні та дивні що я не можу їх пояснити
Відповісти
2022-11-30 16:56:20
1
Вікторія Тодавчич
@Airad за те, я можу пояснити які емоції у мене викликають твої коментарі. Щастя, радість, задоволенність та всі синоніми цих слів. Дякую тобі за підтримку ❤
Відповісти
2022-12-01 05:45:31
Подобається
Інші вірші поета
Я не знайшла потрібних слів... Це та любов !? Я знаю, ви не любите мене Незнайомка
Інші поети
Princess Girl
@Princess_life
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3722
Сумую без тебе
Вікторія Тодавчич
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2555