Травневий дощ
Вікторія Тодавчич
Тобі підходить і травневий дощ, Що краплями залишився на віях. В твоїх очах і велич гір, де знов Я намагаюсь віднайти спасіння. І легка тінь від посмішки тобі, Підходить, ти від мене не сховаєш. Як завмирає слово у душі, Тебе твій кожен подих прикрашає. Волосся кучерявий водоспад, Що по плечах розлився, так пасує. Чарівний, наче щастя аромат Я розумію, як тебе люблю я. Хай скажуть – " Ідеалів вже нема", Я посміхнусь на це, тебе згадаю. Тобі підходить більше всіх... Це я, Поет, тебе що в віршах оспіває.
2022-11-30 15:51:06
8
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Airad
Твої вірші викликають в мене тільки позитивні емоції, але вони якісь такі незвичайні та дивні що я не можу їх пояснити
Відповісти
2022-11-30 16:56:20
1
Вікторія Тодавчич
@Airad за те, я можу пояснити які емоції у мене викликають твої коментарі. Щастя, радість, задоволенність та всі синоніми цих слів. Дякую тобі за підтримку ❤
Відповісти
2022-12-01 05:45:31
Подобається
Інші вірші поета
Причина всіх бід Пройде кохання... Я з тобою давно зустрічаю... Дивна річ
Інші поети
Veronika
@vera_syvorova
Princess Girl
@Princess_life
Khokh..
@khloudm99
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Вікторія Тодавчич
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
1814
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1485