Я тебе покохати не зможу
Вікторія Тодавчич
"Я тебе покохати не зможу, Твою вроду, манери, слова. І до того ж ти зовсім не схожа На уявлений мій ідеал". Я казав це, та зовсім не вірив, Ця брехня попелила вуста. Я торкнутись хотів та не смів би, Все зламала вже гордість моя. І проходиш тепер ти повз мене, Як ніколи й не бачились ми. Я кохав твою вроду й манери, А тепер я залишусь один.
2023-05-31 16:23:22
12
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
vasilisa petriv
дуже гарно
Відповісти
2023-12-03 10:33:17
Подобається
Інші вірші поета
Я повернусь... Твоє ім'я... Я напишу Не смій!
Інші поети
Angel Angel
@arayhel
Dragana Boskovic
@justletmesleep
Схожі вірші
Всі
Закат декабря
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
2346
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2632