Коронавірус

Вікторія Тодавчич

Коронавірусом його назвали, Хоч було б краще чорним і страшним. Тоді чому ж його "коронували" ? Вражає ж всіх людей, що навкруги. А може й правильно його назвали. Керує світом як всесвітній цар. Та й не таких було ми " обламали" Йому потерпим трохи. І нехай. Я вірю, скоро час отой настане, Коли його відправим в небуття. Корону скинем — і його не стане, Щасливим буде в нас тоді життя.

2020-03-27 06:37:42

42

15

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (15)

Вікторія Тодавчич

да, это к лучшему ❤

Відповісти

2020-03-27 14:18:34

Подобається

Роман Маринов

Coronaviridae - от формы вириона, структурной частици вируса, поражающей клетки хозяина носителя и использующих их для репликации своего рнк; а еще это отличный пиар-ход!

Відповісти

2020-12-02 00:24:29

Подобається

Роман Маринов

был бы это "петух"вирус, его бы никто не боялся, ведь стоит посмеятся над страхом и он пройдет

Відповісти

2020-12-02 00:26:16

Подобається

Схожі вірші

Всі

У серці...

Катерина Данилевська

Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.

107

16

10233

Сумую без тебе

Вікторія Тодавчич

Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.

53

39

2333