Моя правда

Вікторія Тодавчич

Якщо мої вірші про тебе неправда, Якщо всі слова, що сказала – без сенсу, То знай, не потрібне мені існування, З тобою назавжди живе моє серце. Якщо кожен день, що без тебе живу я Не стане шляхом для наступного щастя, Якщо я тобі не скажу, що люблю я Навіщо весь час з нас кордони знущались? Ти знай, що для мене рідніше немає Нікого, для серця, що душу зігрів би. Коли ти зі мною весь світ розквітає, Кохаю тебе все сильніше й сильніше.

2022-11-07 08:40:35

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

Вікторія Тодавчич

❤❤❤

Відповісти

2022-11-07 09:29:41

Подобається

Інші вірші поета

Я не знайшла потрібних слів... Найкраще свято Я люблю страждати... Натхнення

Інші поети

Тимка

@pro_risovanie_s_timkoy

Duaa Is Lazy

@Writer_Duaa

moon

@martina_calihua99

Схожі вірші

Всі

Разве сложно сказать...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...

3905

"Ми усе подолаємо разом..."

Nadine Tikhonovitch

«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»

2214