Втрачаю дар мови
Вікторія Тодавчич
Я знову сьогодні втрачаю дар мови, Неначе в той день, як тебе я зустрів. Тоді серце вразила навіть ходою, І падав на плечі мені юний сміх. Хотілося краплю уваги до себе, Але ти байдужою тільки була. За що я отримав ці муки пекельні? Як можемо разом дійти ми кінця? Все я відчував: дивну радість і щастя, І приязнь, а потім дізнався – любов. Бажань я для себе вже інших не маю, В думках – доторкаюсь до тебе я знов. Тепер повторилася мить ця для мене, І переді мною сьогодні стоїш. Куди я подіну сердечне натхнення? Авжеж, я піду напишу тобі вірш.
2022-12-04 16:33:57
11
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Вікторія Тодавчич
@Airad дякууую❤
Відповісти
2022-12-04 18:53:21
1
Антон Шаталов
Не маю змогу писати любовні вірші. Моя найбільша халепа — відсутній адресат, кому б я то присвятив. Так хочу сонет нашкрябати, а про шо, як не про кохання? Тож чекаю на відкриття свого сентиментального осердя
Відповісти
2022-12-04 21:08:43
1
Вікторія Тодавчич
@Антон Шаталов сподіваюся, що вже скоро ваше серце відчує всю радість ( і взагалі всі відчуття) які може нести кохання. Тоді я впевнена, ваші сонети будуть просто неймовірні)
Відповісти
2022-12-05 08:24:18
1
Інші вірші поета
Фільми Тримай "Ні" серед "так" Ради тебе... ( на конкурс)
Інші поети
Hanna Mad
@Hanna_Mad
Сандрін Iрріель
@sandrine_ukrainian
Схожі вірші
Всі
Моє диво
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1316
Пора нахлынувших надежд
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Устаю сегодня рано Без кошмаров и тревог, День начну без одеяла Улыбаясь небу полных облоков Обниму своего друга , Что на подоконнике взгруснул , Прошептав ,что скоро лето дружно , Обязательно к нам в гости сможет заглянуть. С ним и множество событий Впереди ждёт только смех , Разве можно одним мигом Передать всю радость от поры нахлынувших надежд.
48
11
1463