Моє диво
Вікторія Тодавчич
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій, Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... З чудовою @torry_fine ❤ Для проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
2020-07-02 14:51:11
42
14
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (14)
ナトリウム
@Вікторія Тодавчич ну учитывая что я знал не которые слова, но большинство просто по смыслу похоже и додумывал что подходит
Відповісти
2020-07-03 17:24:22
1
Вікторія Тодавчич
@ナトリウム понятно. Но это всё равно очень хорошо 🌸
Відповісти
2020-07-03 17:24:42
Подобається
ナトリウム
@Вікторія Тодавчич 😅
Відповісти
2020-07-03 17:25:15
Подобається
Інші вірші поета
Теорія незримих ниток Травневий дощ Я закохалась Очі
Інші поети
Hitar
@Hitar
Keiana Smith
@crazyreader99
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Вікторія Тодавчич
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
52
39
1626
Пора нахлынувших надежд
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Устаю сегодня рано Без кошмаров и тревог, День начну без одеяла Улыбаясь небу полных облоков Обниму своего друга , Что на подоконнике взгруснул , Прошептав ,что скоро лето дружно , Обязательно к нам в гости сможет заглянуть. С ним и множество событий Впереди ждёт только смех , Разве можно одним мигом Передать всю радость от поры нахлынувших надежд.
47
11
1485