Сотні тисяч слів
Вікторія Тодавчич
Сотні тисяч тобі віршів я напишу, Якщо ти хоч один прочитаєш. І любов я свою у руках принесу, Як мене ти взаємно кохаєш. Я з тобою і згоден весь день провести, І всю ніч про життя говорити, Відчуття ти мої на душі бережи, Моє ім'я нехай з вуст знов лине. Я готовий і серце віддати своє, Тільки знати б, що ти не покинеш. Який жах це кохання. Ти знаєш усе, Та надія ніколи не згине.
2022-12-02 06:09:01
13
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Вікторія
Дуже чутливо🥺😍
Відповісти
2022-12-02 06:09:42
Подобається
Вікторія Тодавчич
@Вікторія дякую❤
Відповісти
2022-12-02 06:09:51
Подобається
Інші вірші поета
Твоє ім'я... Як чую про кохання.. Весна починається з серця Кохання чисте
Інші поети
Artiomtseva
@Artiomtseva
Схожі вірші
Всі
Закат декабря
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
1590
Пора нахлынувших надежд
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Устаю сегодня рано Без кошмаров и тревог, День начну без одеяла Улыбаясь небу полных облоков Обниму своего друга , Что на подоконнике взгруснул , Прошептав ,что скоро лето дружно , Обязательно к нам в гости сможет заглянуть. С ним и множество событий Впереди ждёт только смех , Разве можно одним мигом Передать всю радость от поры нахлынувших надежд.
47
11
1491