Час
Вікторія Тодавчич
Я на неї кричав, та не чула мене І до неї ішов – не пускала. У обличчя вдивлявся, та все це пусте Бо мене зовсім та не кохала. Я блукав, я кохання у світі шукав Ту, що серце обрало б навіки. Та владарка-любов все зробила сама, Закохався в найкращу у світі. І вона тільки з погляду знає про все, Що на серці своїм я тримаю. Я любов вже знайшов, це шукає й тебе, Тільки час хай для долі настане.
2022-11-04 08:39:24
10
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Сандра Мей
гарно.
Відповісти
2022-11-04 08:46:04
Подобається
Вікторія Тодавчич
@Сандра Мей дякую ❤
Відповісти
2022-11-04 08:49:59
Подобається
Вікторія Тодавчич
дякую ❤
Відповісти
2022-11-04 14:38:58
Подобається
Інші вірші поета
Мій Притулок Випадковість Квіти Дивна річ
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3146
Закат декабря
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
2231