Час
Вікторія Тодавчич
Я на неї кричав, та не чула мене І до неї ішов – не пускала. У обличчя вдивлявся, та все це пусте Бо мене зовсім та не кохала. Я блукав, я кохання у світі шукав Ту, що серце обрало б навіки. Та владарка-любов все зробила сама, Закохався в найкращу у світі. І вона тільки з погляду знає про все, Що на серці своїм я тримаю. Я любов вже знайшов, це шукає й тебе, Тільки час хай для долі настане.
2022-11-04 08:39:24
10
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Сандра Мей
гарно.
Відповісти
2022-11-04 08:46:04
Подобається
Вікторія Тодавчич
@Сандра Мей дякую ❤
Відповісти
2022-11-04 08:49:59
Подобається
Вікторія Тодавчич
дякую ❤
Відповісти
2022-11-04 14:38:58
Подобається
Інші вірші поета
Прошу тебе Я тебе по-справжньому кохала... Лист до матері... Поруч
Інші поети
泽明 王
@WangZeMing_Z85
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3567
Пора нахлынувших надежд
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Устаю сегодня рано Без кошмаров и тревог, День начну без одеяла Улыбаясь небу полных облоков Обниму своего друга , Что на подоконнике взгруснул , Прошептав ,что скоро лето дружно , Обязательно к нам в гости сможет заглянуть. С ним и множество событий Впереди ждёт только смех , Разве можно одним мигом Передать всю радость от поры нахлынувших надежд.
47
11
2526