Ім'я
Мене любов нічого не навчила, Бо її ще не було в моїх роках. В душі я лиш мала дитина, Якій також відомо слово страх. Ти йшов, повільно дуже, Тримаючи мене в своїх руках. І за підтримку дякую тобі я, друже, Хоч не зізнаюся в дивних почуттях. Звідки мені про це дізнатись? Чи щось між нами є? Чи ні? Не хочу знову спотикатись, Побувати з тобою на війні. Можливо, нам було би добре, Головне, що разом, що ж і ще? Хоча я зрозуміла, що то горе, Воно до добра не доведе. Ти мене не пам'ятаєш, Частково навіть забуваєш. Хоча і кажеш, що кохаєш, І щось дивне відвуваєш. Мене любов нічого не навчила, Бо її ще не було в моїх роках, І я на віки загубила, Твоє ім'я на сухих вустах. 20.04.17.
2021-08-12 13:55:57
11
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Анна Чорна
🥰
Відповісти
2021-08-12 15:26:03
Подобається
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5579
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1866