БоЄРис
Багато є слів, не сказаних мною, Все що було, є почутим тобою. Мрію я з серця щодня вириваю, Бо кожного ранку тебе не вбачаю. Йду я по світу, а ти наді мною, Втікай, обминай і біжи стороною. Не піднімай руки, бо я оживаю, І в серці своїм тебе оселяю. Ось і погляди наші зустрілись, Струни в душі вмить загорілись. Зупинюсь, і втрачаю бажання, Немає, немає. Немає кохання. Твої очі темніші моєї душі, Але в них є все, що потрібно мені. Мила посмішка на твоїх вустах, І я вся таю, у твоїх ніжних руках. Дивуюсь, милуюся і вся прям згораю, Тільки добро у тобі я вбачаю. Очі закриті, бо кохання вирує, Ох, не пограйся бо життя покерує. Вирвеш серце, а я не пробачу, За усе, що зробив я щедро заплачу. Прошу, не роби так зі мною, Бо станеш причиною мого болю. Милий, ти чуєш, як я відлітаю, Милий, забудь я все пробачаю. Мрію, надіюся, що ти не забудеш, І в серці своєму мені будинок збудуєш. Ось там, у куточку, де ми зустрічались, І в омуті тихо про все забувались. Дивно, що доля не зведе більше нас, Напевно, кінець, і все, прийшов час. 16.12.16.
2021-08-12 07:14:45
7
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Анна Чорна
дякую)
Відповісти
2021-08-12 08:04:38
Подобається
Інші поети
NOVATOR
@petruha1307
Anjali_ R
@rawatanjali949
Схожі вірші
Всі
Пиріг із медом (UA)
Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.
79
19
2739
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1769