БоЄРис
Багато є слів, не сказаних мною, Все що було, є почутим тобою. Мрію я з серця щодня вириваю, Бо кожного ранку тебе не вбачаю. Йду я по світу, а ти наді мною, Втікай, обминай і біжи стороною. Не піднімай руки, бо я оживаю, І в серці своїм тебе оселяю. Ось і погляди наші зустрілись, Струни в душі вмить загорілись. Зупинюсь, і втрачаю бажання, Немає, немає. Немає кохання. Твої очі темніші моєї душі, Але в них є все, що потрібно мені. Мила посмішка на твоїх вустах, І я вся таю, у твоїх ніжних руках. Дивуюсь, милуюся і вся прям згораю, Тільки добро у тобі я вбачаю. Очі закриті, бо кохання вирує, Ох, не пограйся бо життя покерує. Вирвеш серце, а я не пробачу, За усе, що зробив я щедро заплачу. Прошу, не роби так зі мною, Бо станеш причиною мого болю. Милий, ти чуєш, як я відлітаю, Милий, забудь я все пробачаю. Мрію, надіюся, що ти не забудеш, І в серці своєму мені будинок збудуєш. Ось там, у куточку, де ми зустрічались, І в омуті тихо про все забувались. Дивно, що доля не зведе більше нас, Напевно, кінець, і все, прийшов час. 16.12.16.
2021-08-12 07:14:45
7
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Анна Чорна
дякую)
Відповісти
2021-08-12 08:04:38
Подобається
Схожі вірші
Всі
Закат декабря
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
1534
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
2650