БоЄРис
Багато є слів, не сказаних мною, Все що було, є почутим тобою. Мрію я з серця щодня вириваю, Бо кожного ранку тебе не вбачаю. Йду я по світу, а ти наді мною, Втікай, обминай і біжи стороною. Не піднімай руки, бо я оживаю, І в серці своїм тебе оселяю. Ось і погляди наші зустрілись, Струни в душі вмить загорілись. Зупинюсь, і втрачаю бажання, Немає, немає. Немає кохання. Твої очі темніші моєї душі, Але в них є все, що потрібно мені. Мила посмішка на твоїх вустах, І я вся таю, у твоїх ніжних руках. Дивуюсь, милуюся і вся прям згораю, Тільки добро у тобі я вбачаю. Очі закриті, бо кохання вирує, Ох, не пограйся бо життя покерує. Вирвеш серце, а я не пробачу, За усе, що зробив я щедро заплачу. Прошу, не роби так зі мною, Бо станеш причиною мого болю. Милий, ти чуєш, як я відлітаю, Милий, забудь я все пробачаю. Мрію, надіюся, що ти не забудеш, І в серці своєму мені будинок збудуєш. Ось там, у куточку, де ми зустрічались, І в омуті тихо про все забувались. Дивно, що доля не зведе більше нас, Напевно, кінець, і все, прийшов час. 16.12.16.
2021-08-12 07:14:45
7
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Анна Чорна
дякую)
Відповісти
2021-08-12 08:04:38
Подобається
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2097
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4868