БоЄРис
Багато є слів, не сказаних мною, Все що було, є почутим тобою. Мрію я з серця щодня вириваю, Бо кожного ранку тебе не вбачаю. Йду я по світу, а ти наді мною, Втікай, обминай і біжи стороною. Не піднімай руки, бо я оживаю, І в серці своїм тебе оселяю. Ось і погляди наші зустрілись, Струни в душі вмить загорілись. Зупинюсь, і втрачаю бажання, Немає, немає. Немає кохання. Твої очі темніші моєї душі, Але в них є все, що потрібно мені. Мила посмішка на твоїх вустах, І я вся таю, у твоїх ніжних руках. Дивуюсь, милуюся і вся прям згораю, Тільки добро у тобі я вбачаю. Очі закриті, бо кохання вирує, Ох, не пограйся бо життя покерує. Вирвеш серце, а я не пробачу, За усе, що зробив я щедро заплачу. Прошу, не роби так зі мною, Бо станеш причиною мого болю. Милий, ти чуєш, як я відлітаю, Милий, забудь я все пробачаю. Мрію, надіюся, що ти не забудеш, І в серці своєму мені будинок збудуєш. Ось там, у куточку, де ми зустрічались, І в омуті тихо про все забувались. Дивно, що доля не зведе більше нас, Напевно, кінець, і все, прийшов час. 16.12.16.
2021-08-12 07:14:45
7
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Анна Чорна
дякую)
Відповісти
2021-08-12 08:04:38
Подобається
Інші поети
Ail
@ail_bookworm
Схожі вірші
Всі
" Вздох неба "
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
2447
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3918