Sapiens

ORCHAK

Чому такий жорстокий світ? Чи ми його таким зробили? Чи був таким він вже до нас? Насправді тут не легко зрозуміть Кровава бійня за життя була ще до прихода людства. Але ж не нищили самі себе тварини, Так як роблять зараз люди. Кроваве обрали чорнило ми. Щоб написать історію свою Рубцюючи планету шрамами Залишив напис - Sapiens Король!

2021-12-30 22:04:42

Інші вірші поета

Похмілля Спустошений Пустеля,ворог і намисто Весна

Інші поети

ŠUÑĞ Lisa

@SUNG

Brksam .G

@Tota

Kulbaba_ml

@Kulbaba_ml

Схожі вірші

Всі

Пиріг із медом (UA)

Ай

Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.

3562

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

12311