Сповнений Надією
Ти гарніша за тисячі картин найкращих галерей, Твою красу не покаже навіть найкраща акварель. Така ясна й загадкова, Але щодня для мене досі нова. І звикнути не можу я й досі, Що серця наші коли разом постійно в русі. Я відчуваю дивнії пульсації, Мене вже не хвилюють щодо нас чиїсь думки й овації. Я гадаю, що те, що я ось тут тобі пишу, Це показ цвіту нашої нації, Яку не спинять жодні окупації. І якщо будуть удари, то лише власного пульсу. І думки з надією на те, Що буду більше із тобою разом, Коли допишу літературу всю ось цю.
2023-12-23 01:13:07
4
0
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5775
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2762