Сповнений Надією
Ти гарніша за тисячі картин найкращих галерей, Твою красу не покаже навіть найкраща акварель. Така ясна й загадкова, Але щодня для мене досі нова. І звикнути не можу я й досі, Що серця наші коли разом постійно в русі. Я відчуваю дивнії пульсації, Мене вже не хвилюють щодо нас чиїсь думки й овації. Я гадаю, що те, що я ось тут тобі пишу, Це показ цвіту нашої нації, Яку не спинять жодні окупації. І якщо будуть удари, то лише власного пульсу. І думки з надією на те, Що буду більше із тобою разом, Коли допишу літературу всю ось цю.
2023-12-23 01:13:07
4
0
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2557
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4689