Сповнений Надією
Ти гарніша за тисячі картин найкращих галерей, Твою красу не покаже навіть найкраща акварель. Така ясна й загадкова, Але щодня для мене досі нова. І звикнути не можу я й досі, Що серця наші коли разом постійно в русі. Я відчуваю дивнії пульсації, Мене вже не хвилюють щодо нас чиїсь думки й овації. Я гадаю, що те, що я ось тут тобі пишу, Це показ цвіту нашої нації, Яку не спинять жодні окупації. І якщо будуть удари, то лише власного пульсу. І думки з надією на те, Що буду більше із тобою разом, Коли допишу літературу всю ось цю.
2023-12-23 01:13:07
4
0
Схожі вірші
Всі
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2219
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2484