Сповнений Надією
Ти гарніша за тисячі картин найкращих галерей, Твою красу не покаже навіть найкраща акварель. Така ясна й загадкова, Але щодня для мене досі нова. І звикнути не можу я й досі, Що серця наші коли разом постійно в русі. Я відчуваю дивнії пульсації, Мене вже не хвилюють щодо нас чиїсь думки й овації. Я гадаю, що те, що я ось тут тобі пишу, Це показ цвіту нашої нації, Яку не спинять жодні окупації. І якщо будуть удари, то лише власного пульсу. І думки з надією на те, Що буду більше із тобою разом, Коли допишу літературу всю ось цю.
2023-12-23 01:13:07
4
0
Схожі вірші
Всі
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3222
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1890