Сама
Серед лісу сиджу я сама
Попід дубом величним, кремезним.
Дивлюся у небо... тиша... Сама...
Увесь Світ здається шаленим.
Сама... У небі птахи літають
Співають незнані пісні.
Один одному щось там співають
Такі в них пісні голосні.
Сама... Навколо дерева шумлять
І усюди нема ні душі.
Тільки і бачу, як руки тремтять,
Бо надходять до лісу дощі.
Сама. Дощ. Я все блукаю.
І сумую про долю свою
У лісі я ходжу і правди шукаю,
Може знайду й любов я свою?
Сама. Не знайшла я нічого,
Ні любові, ні правди такої.
Тільки знайшла я чужого,
Що ж він такого накоїв?
Сама. Я Кров'ю стікаю,
Ніж у руках не мій лежить,
"Ти це зробила, я утікаю"
І за обрій той хлопець біжить.
Плачу. Сиджу і Ридаю.
Закінчилось для мене життя
Тепер я цей Світ ураз покидаю,
І душа полетить в небуття.
Не кличте чужого, бо лихо вам буде,
Не йдіть ви до нього, як я.
Самі не ходіть же, будьте ви люде,
Щоб не була навколо земля.
2019-08-15 20:01:22
7
2