Блог
Всі
YouTube канал!
Цікаве, Особисте, Потрібна допомога
Всем привет! ☺
У меня появился мой YouTube канал. Если вам не сложно, то поддержите меня своими лайком и подпиской❤
Спасибо огромное!
https://www.youtube.com/channel/UCD-7FD5Zepq94BKnuWVI7JQ
2
42
!!!Помогите!!!
Цікаве, Думки вголос, Потрібна допомога
http://T.me/@poetrymadewithlove
Подписывайтесь на мой телеграм-канал, нужна ваша поддержка!
Чем больше будет аудитория, тем качественнее контент
1
80
Однокрила птаха
Цікаве, Думки вголос, Особисте
Дистанція - річ важка. Особливо, коли не в'яжуться розмови. Так, є безліч людей, котрим можна написати, проте це не буде "та" розмова, на котру ти очікуєш. Претенденти на таку честь не поцінують твоїх результатів, вони лише будуть "прикидатися", що їм цікаво слухати тебе. Але зараз не про людей і привілеї💕
Карантин подовжується "на невизначений термін". Ми усі знаємо, що це швидко не закінчиться. А в мене стільки було особливих планів, котрі я хотіла би зробити... Але усі вони посунулися на пару місяців вперед, можливо і на більше😒
Набули значення давно забуті речі: заняття спортом, приготування їжі, хатні справи. Тим самим, я готую себе до зрілого справжнього самостійного життя. Створюю з себе майбутню ідеальну жінку для гідного чоловіка, найкращу версію дорослої 19-ти річної дівчини👑
Амбіції та плани змістилися на другий план, немов пішли у розфокус, що жоден монтаж не зможе додати чіткості. А єдине бажання, котре крутиться у моїй голові - здоров'я👩🏻🔬
Наскільки ми залежні від нього. Я хочу і зичу усім міцного здоров'я, хто б не читав цей пост прямо зараз. Тримайтесь там! Я тільки можу здогадуватись скільки ще нам потрібно буде бути в ізоляції🕊
Пообіцяйте мені прямо зараз, що якщо у вас є зараз поруч кохана(-ний), друг(подруга), близька людина, член родини... Не важливо, хто це буде. Просто обійміть їх. Скажіть наскільки сильно ви їх кохаєте і цінуєте той час, який ви перебуваєте зараз разом. Я, на великий жаль, цього зробити зараз не можу, бо крила не повернули назад. І їх повернути дуже складно. Не можу полетіти туди, куди хотілося б. Адже, однокрила птаха не може літати високо у небі🌅
Закінчу цей не зовсім песимістичний, проте доволі правдивий монолог звертанням. "Слухай, повертайся скоріше. Я знаю, ти зараз достатньо далеко від мене. Я вірю, що скоро усе буде добре. Першою справою, котру я зроблю - обійму тебе. Настільки сильно, наскільки мені вистачить сили та виразу моїх емоцій. Приїжджай, будемо обійматись"☀️
1
35
Вірші
Всі
Forbidden love
We walk the edge where reason dares not tread,
A precipice of fire, fierce and steep.
Each breath is thick with words we've left unsaid,
Dark secrets that the shadows swore to keep.
Your gaze, a dagger, searing through my skin,
A wound I crave, though blood may paint the floor.
This love’s a war I never meant to win,
Yet here I stand, still begging you for more.
The world is watching, hungry for our fall,
Their whispers curl like smoke upon the air.
But chains can’t hold what burns beyond control,
And fate won’t bow to those who wouldn’t dare.
Your hands, a sin that heaven can’t allow,
Yet hell itself would bow beneath their grace.
I shatter as you whisper soft and low,
Your name, a prayer I dare not waste.
Your lips are ruin, wicked, raw, divine,
A poison laced with something sweeter still.
No god, no law, no chains will draw the line—
I’ll take your curse, I’ll drink my fill.
They say forbidden fruit is sweet and cursed,
But bitter love is better than a lie.
So let their anger rise and do its worst—
I’d rather burn with you than never try.
No turning back; the path is dark and wide,
With every step, the danger feels divine.
If love’s a sin, I’ll take you as my guide—
We’ll cross this hell together, yours and mine.
So take my hand, let's plunge into this fire,
With every ember, let our souls entwine.
For in this longing, our hearts never tire—
Together, we’ll embrace the wild, divine.
1
0
61
Найяскравіша у Всесвіті зоря
***
(12:19, 22.12.2020)
Моє тіло сидить та існує,
Розум мій десь у космосі літа.
Складні процеси зупиня, гальмує,
Всю Сонячну систему разом обліта.
Земля, Венера - шлях простий,
Меркурій - Марс - ще більше.
Сатурн - Юпітер - шлях золотий.
Уран - Нептун - полярно інше.
Яка ж тут тиша й благодать.
Що шум Землі сюди не дійде.
Сузір'я у очах виблискують, горять,
Колись й моя зоря тут зійде.
Яка красива Рись, Коссіопея,
Візничий, Волопас, Дракон!
Північна Гідра, Гончі Пси, Капелла.
Вітрила, Циркуль й Оріон.
Я хочу Сіріуса яскравіше бути,
Хадара, Альтаїра й Аркутура.
Й місце у Всесвіті колись здобути,
І не згоріти швидше за зорю Шаула.
Я у складну дорогу миттю вируша,
Здригнувсь, дісталась станції "Земля".
А з головою засяяла й моя душа,
Немов найяскравіша в Всесвіті зоря.
3
0
419
"Друзі"
Ну що ж ви, любі наші, милі друзі.
Чи не чекали ви побачити мене?
Усі ми тут, в маленькім «дружнім» крузі,
Ви думали усе гладанько з ваших рук піде?
Ба ні, все тільки-тільки почалося,
Із-за куліс виходжу я - актор.
Усе в мені ревло, тягло і рвалося,
Тому скажу я вам усе як є - в упор.
Чекання мить мене давно добила,
Розмови з вами нанівець пішли.
Я в голові собі стіну міцну пробила,
Аби до вас усі мої думки дійшли.
А ви, бідненькі, бачу я, затихли.
А де ж овації? Аплодисменти бурні?
Глядач не має буть занадто тихим.
Чи ви актора знов пошили в дурні?
Боюся вас вкотре розчарувати, сорі.
Але фіаско вже чекає на палкий візит.
Втоплю я ваше лицемірство в тихім морі,
А кожного із вас душа– мій власний реквізит.
Спектакль набува нехилої зав’язки,
До кульмінації недовго лишилося йти.
Ми швидко дійдемо самої дії і розв’язки,
Щоб зразу до «десерту» змогли ми перейти.
Вже досить скиглити й страждати,
Усі ми тут актори головної ролі.
В останній дії будете усі кричати,
Це будуть найуспішніші мої гастролі.
Я певна, «на біс» просити будете не раз.
Й нарцисами вся сцена буде вкрита.
Я кину на останок пару влучних фраз,
Щоб спина вся мурахами була покрита.
«Дебют мій видався на славу, точно.
І дякую я вам за ваші егоїзм і травлю.
Щоб відпустити вас вже дійсно й остаточно,
Я меседж вам такий собі відправлю:
Нема у світі справедливості чи правди,
Нема і друзів, і ідеалів в том ж числі.
Існують лиш кохання зоряні смарагди,
Котрі утамувати звіра дикого змогли».
Закінчилася театру дія одного актора,
«Мій монолог завершено, ідіть!»
Боюсь, вже надто з гостем я була сувора,
Прям відчуваю, в залі щось смердить.
А ти поглянь хто лишився у двобій пограти,
Ти ба, який сміливий в першому ряду сидить.
Він немов, і в правду, власної чекає страти,
Що аж прийдеться в очі власне пояснить.
«Якщо ти думаєш, що досі шоу триває,
Боюсь запевнити, всі клоуни давно пішли,
Вистав тут більше не було і буть немає.
То ж, до дверей встали і бігом пройшли.
Актор втомився глядачів постійних мати,
Тим паче тих, хто не цінує його творчий шлях.
Залишитись змогли лиш ті, хто до нутра змогли пізнати,
І в серці дружбою забили вірний міцний цвях».
Усе. Зал повністю пустий зостався.
Дверцята всі закриті двічі на замок.
І місцем цим я довго вештався й метався.
Ну все, вже час дістатися нових зірок.
3
0
554
