Найяскравіша у Всесвіті зоря
*** (12:19, 22.12.2020) Моє тіло сидить та існує, Розум мій десь у космосі літа. Складні процеси зупиня, гальмує, Всю Сонячну систему разом обліта. Земля, Венера - шлях простий, Меркурій - Марс - ще більше. Сатурн - Юпітер - шлях золотий. Уран - Нептун - полярно інше. Яка ж тут тиша й благодать. Що шум Землі сюди не дійде. Сузір'я у очах виблискують, горять, Колись й моя зоря тут зійде. Яка красива Рись, Коссіопея, Візничий, Волопас, Дракон! Північна Гідра, Гончі Пси, Капелла. Вітрила, Циркуль й Оріон. Я хочу Сіріуса яскравіше бути, Хадара, Альтаїра й Аркутура. Й місце у Всесвіті колись здобути, І не згоріти швидше за зорю Шаула. Я у складну дорогу миттю вируша, Здригнувсь, дісталась станції "Земля". А з головою засяяла й моя душа, Немов найяскравіша в Всесвіті зоря.
2020-12-22 10:22:24
3
0
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
45
44
2148
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
1338