Найяскравіша у Всесвіті зоря
*** (12:19, 22.12.2020) Моє тіло сидить та існує, Розум мій десь у космосі літа. Складні процеси зупиня, гальмує, Всю Сонячну систему разом обліта. Земля, Венера - шлях простий, Меркурій - Марс - ще більше. Сатурн - Юпітер - шлях золотий. Уран - Нептун - полярно інше. Яка ж тут тиша й благодать. Що шум Землі сюди не дійде. Сузір'я у очах виблискують, горять, Колись й моя зоря тут зійде. Яка красива Рись, Коссіопея, Візничий, Волопас, Дракон! Північна Гідра, Гончі Пси, Капелла. Вітрила, Циркуль й Оріон. Я хочу Сіріуса яскравіше бути, Хадара, Альтаїра й Аркутура. Й місце у Всесвіті колись здобути, І не згоріти швидше за зорю Шаула. Я у складну дорогу миттю вируша, Здригнувсь, дісталась станції "Земля". А з головою засяяла й моя душа, Немов найяскравіша в Всесвіті зоря.
2020-12-22 10:22:24
3
0
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1075
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
44
21
1761